Насіння гірчиці жовтої (на сидерати)

Гірчиця жовта застосовується для розкидання й поліпшення ґрунту у формі зеленого добрива (біомаса подрібнюється й закопується). Пригнічує ріст і розвиток сорних видів, очищає ґрунт від збудників хвороб сільськогосподарських культур. 

Гірчиця жовта розмножується насінням. Норма висівання насіння 200-300 г/сотку. До ґрунту, як і до погодних умов і заморозків, не вимоглива, але сприятливо сприймає підживлення азотними добривами. Терміни сєва — весь вегетаційний період. Глибина закладення насіння — від 2-3 до 4-5 см, залежно від типу ґрунту та характеру зволоження. Оптимальна густота стояння відходів дорівнює: 10-20 х 20 см — для отримання врожаю зелені; 30 х 50 — для отримання насіння. Гірчицю жовту, оскільки стручки її не розтріскуються, прибирають комбайном за повної стиглості насіння, коли стручки набувають коричнево-жовтого кольору. Рослини підсушують на вішаках і обмолочують. Зберігають насіння в теплих, сухих і добре провітрюваних приміщеннях. Урожай насіння становить приблизно 1,5 т/га.

Чудовий сидерат, невибагливий, дуже сухостійкий і найхолодостійкий з усіх видів, витримує заморожування й убиває тільки за -10 °C, його можна сідати з ранньої весни до пізньої осені. Через 20-60 днів залежно від густоти посіву, вологості, температури наростає велика зелена біомаса — до 500 кг зіниці, що під час запахування замінює аналогічну кількість перегною.

У разі перегнивання ґрунт збагачується органікою, гумусом, цінними мікро- та макроелементами, стає більш пухким, родючим. У зеленій масі Тавриканки міститься велика кількість фітонцидів, ефірних олій та інших корисних речовин, які дезінфікують ґрунт, знищують збудників грибкових хвороб, зокрема фітофторозу, парші та ін., позбавляють шкідників і навіть від дротова. Листя і стебла гірчиці можна згодовувати хатнім тваринам.

Росте вона дуже швидко, 15-20 днів — і зелень готова до вживання, після досягнення 10-15 см її можна зрізати.